дадаїзм
дадаї́зм
• дадаїзм
(франц. dadaïsme, від dada, дит. мовою — коник; переносно — дитяче лепетання)
- авангардистський напрям у л-рі й образотворчому мист-ві. Виник 1916 у Швейцарії, поширився у Франції, Німеччині і США як вияв настроїв частини інтелігенції, що засуджувала 1-у світову війну, бурж. цивілізацію. Найвідоміші його представники — Т. Тцара, Л. Арагон, А. Бретон, П. Елюар (Франція), Р. Гюльзенбек, Р. Гаусман, В. Мерінг (Німеччина) та ін. Протест дадаїстів мав анархістський характер: вони повністю відкидали худож. традиції європ. культури, ідейність і образність л-ри, морально-етичні норми, літ. авторитети, що привело їх до руйнування цілісності худож. образу і заперечення мист-ва взагалі. В серед. 20-х pp. Д. як напрям перестав існувати. Більшість його представників перейшла до сюрреалізму (Франція) і експресіонізму (Німеччина), деякі (Л. Арагон, П. Елюар) стали на шлях реалізму.
■ Літ.: Борев Ю. Б. Дадаизм в сюрреализм: иррациональный сверхчеловек в пугающей и непознаваемо-мистической сверхреальности. В кн.: Борев Ю. В. Художественные направлення в искусстве XX века. К., 1986: Каптерева Т. Дадаизм в сюрреализм. В кн.: Модернизм. М., 1987.
Р. Т. Гром'як.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)