Українська літературна енциклопедія

звертання

зверта́ння

• звертання

- синтаксична одиниця — слово або сполучення слів, що називають особу чи предмет, до яких звертається той, хто говорить. Поширене в мові худож. л-ри, розмовному, епістолярному, публіцистичному стилях. В українській мові З. виражається іменником у формі кличного відмінка, рідше — називного, іноді й ін. частиною мови, вжитою в значенні іменника. З. може бути поширене одним чи кількома граматично пов'язаними з ним залежними словами ("Рідна земле, щаслива й багата, мій уклін тобі, мій тобі спів!", М. Рильський). Речення іноді містить не одне, а кілька З. ("Я вас люблю великою любов'ю, моя старенька мамо, тату мій", Д. Павличко). З. здебільшого виступає як назва особи чи людського колективу. Від звичайного З. відрізняють поетичну фігуру риторичне звертання, яким письменник привертає увагу до певного явища, висловлює до нього своє ставлення, досягає сильнішого емоційного забарвлення тощо. Такі З. можуть бути спрямовані до відсутніх людей, персонажів твору, різних предметів і явищ ("Ти, земле наша рідная, святая! Ти, батьківщино люба, золотая!", П. Тичина).

М. А. Жовтобрюх.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)

Значення в інших словниках

  1. звертання — зверта́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. звертання — ЗВЕРТАННЯ – ЗВЕРНЕННЯ Звертання, р. мн. -ань. 1. Дія за знач. звертати, звертатися: звертання з шляху, звертання дитини до дорослого.  Літературне слововживання
  3. звертання — Риторична фігура, що містить у собі назву особи у кличному відмінку, до якої звернена мова: Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько — колюче терня (І. Франко).  Словник стилістичних термінів
  4. звертання — [звеиртан':а] -н':а, р. мн. -ан'  Орфоепічний словник української мови
  5. звертання — -я, с. 1》 Дія за знач. звертати 1) і звертатися 1), 3). 2》 Вислів, думка, прохання і т. ін., спрямовані до кого-небудь. || лінгв. Слово або сполучення слів, що називають особу чи предмет, до яких звертається той, хто говорить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. звертання — Зверта́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. звертання — ЗВЕРТА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зверта́ти 1 і зверта́тися 1, 3. Ці легальні організації [«Ради робітничих і селянських депутатів» 1918 р.] служать знаряддям звертання пролетаріату з революційного шляху збройного повстання (КПУ в резол. і рішен..  Словник української мови в 11 томах