касида

каси́да

• касида

(від араб. касд — націлена, цілеспрямована)

- поетичний жанр, урочистий, хвалебний вірш у л-рах Бл. і Серед. Сходу, Серед. та Пд. Азії, подібний до європ. оди. Могла мати від 15 до 200 строф-бейтів, поєднаних наскрізним римуванням типу: аа, ба, ва, га і т. д. Тематично поділялася на види: фахрійє — автобіогр.-хвалебна; багарійє — оспівувала весну; мадгійє — перелічувала й уславлювала видатних діячів ісламу, меценатів і т. д. Розвивались і К. філософська та мистецька, яка, зокрема, демонструвала поетичну віртуозність автора (акрокасида, К. з панторимою тощо).

■ Літ.: аль-Фахури Х. История араб.кой литературы, т. 1 — 2. М., 1959 — 61; Хамраев М. К. Краткий словарь терминов тюркоязычных литератур. Алма-Ата, 1966.

М. М. Мірошниченко.

Значення в інших словниках

1. касида — -и, ж. Жанр східної поезії, вірш переважно панегіричного змісту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. касида — КАСИ́ДА, и, ж. В арабській поезії – вірш хвалебного або повчального характеру з наскрізним римуванням. Він входив .., не питаючи дозволу, і проголошував завжди одну й ту ж касиду, що так лестила Ібрагімовому самолюбству (Р.  Словник української мови у 20 томах
3. касида — каси́да (араб.) в арабській поезії вірш хвалебного або повчального характеру.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. касида — Форма арабської поезії, сформувалася в домусульманський період; моноритмічна поема, поділена на чітко визначені частини, найчастіше величального змісту.  Універсальний словник-енциклопедія