комікс

ко́мікс

• комікс

(англ. comics, мн. від comic — смішний, комічний)

1) Серія малюнків з короткими текстами, за допомогою яких передається сюжет розважального характеру. З'явився в амер. газетах 90-х pp. 19 ст. Набув популярності й за межами США (в 30-х pp. 20 ст.), цьому сприяв успіх мультфільмів кінорежисера й художника У. Діснея.

2) 3 серед. 20 ст. К. як ілюстрована пригодницька книжка став одним з різновидів масової літератури за рубежем. Осн. теми К.: пригоди суперменів, злочини, фантастика, шпигунство, "зоряні війни" тощо. Часто К. втрачають комічну природу, уславлюючи примітивну, грубу силу, агресивність, жорстокість.

Значення в інших словниках

1. комікс — ко́мікс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. комікс — КО́МІКС див. ко́мікси.  Словник української мови у 20 томах
3. комікс — ко́мікс (англ. comics, множ. від comic – смішний, комічний) графічно-оповідний жанр, серія малюнків з короткими текстами, що утворює цільну розповідь.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. комікс — Різновид поп-арту, розповідь у малюнках, з коротким текстом або без нього, переважно детективного або гумористичного характеру; к. видають брошурами та в журналах.  Універсальний словник-енциклопедія
5. комікс — КО́МІКС див. ко́мікси.  Словник української мови в 11 томах