костумбризм
костумбри́зм
• костумбризм
(ісп. costumbrismo, від costumbre — звичай)
- напрям у л-рі й образотв. мист-ві Іспанії і Лат. Америки 19 ст. Як одне з відгалужень романтизму зародився в Іспанії. Письменники-костумбристи відтворювали нар. звичаї і місцевий колорит, нерідко протиставляли патріарх. побут новітній урбанізації. Найпомітніші постаті ісп. К. — Х. Сомоса (зб. "Прозові нариси", 1842), С. Естебанес Кальдерон (зб. "Андалуські сцени", 1847), Р. де Месонеро Романос (цикл. "Мадридська панорама", 1837), М. Х. де Ларра (п'єса "Масіас", 1834). З серед. 19 ст. К. дедалі більше набував ознак реалізму й водночас поширювався майже в усіх країнах Латинської Америки.
Своєрідність зображення побуту і природи, утвердження нац. самосвідомості в латиноамер. країнах зумовили життєвість та довготривалість К. в л-рах цього регіону. Осн. тенденції К. найповніше виявились у творчості колумбійця Х. Ісаакса (роман "Марія", 1867; укр. перекл. 1990). Відомими представниками латиноамер. К. стали Х. Х. Вальєхо (Чилі), Ф. Пардо (Перу), Х. Б. Моралес, М. Пайно (Мексика), М. Аргуельйо Мора (Коста-Ріка).
■ Літ.: Полевой В. М. Искусство стран Латинской Америки. М., 1967.
М. І. Литвинець.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)