Значення в інших словниках
-
небеса —
небеса́ множинний іменник те ж, що й не́бо
Орфографічний словник української мови
-
небеса —
див. небо
Словник синонімів Вусика
-
небеса —
[неибеиса] неибес
Орфоепічний словник української мови
-
небеса —
небес, мн., поет. Те саме, що небо. Підносити до небес — надмірно хвалити, розхвалювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
небеса —
НЕБЕСА́, небе́с, мн., поет. Те саме, що не́бо. Сіяють злотом небеса, Витьохкують пташки... (П. Грабовський); [Кобзар (співає):] Літа орел, літа сизий Попід небесами (Т. Шевченко); Минулася буря – і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (М.
Словник української мови у 20 томах
-
небеса —
НЕ́БО (видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола), НЕБЕСА́ мн., поет., НЕБОЗВІ́Д, НЕБОКРА́Й поет., НЕБОСХИ́Л поет., НЕБОВИ́Д поет.; ТВЕРДІ́НЬ книжн., уроч., ТВЕРДЬ книжн., уроч. (перев. з означенням небесна).
Словник синонімів української мови
-
небеса —
НЕБЕСА́, небе́с, мн., поет. Те саме, що не́бо. Сіяють злотом небеса, Витьохкують пташки… (Граб., І, 1959, 327); [Кобзар (співає):] Літа орел, літа сизий Попід небесами (Шевч.
Словник української мови в 11 томах