гематит
Гематит — hematite — Hämatit, Roteisenstein — Fe2O3. 1) Мінерал класу оксидів та гідрооксидів. Сингонія тригональна. Густина 4,3-5,2. Твердість 5,5-6. Колір кристалічних відмін — залізо-чорний, землистих — яскраво-червоний. Блиск напівметалевий. Щільні або пухкі псевдоморфози Г. за магнетитом — мартит. Г. — звичайний мінерал скарнових родовищ. Відомий також у багатьох гідротермальних род.: високотемпературних — з магнетитом, хлоритом, кальцитом; середньотемпературних — з сидеритом, баритом. Залізна руда. Утворюється в оксидних умовах у родовищах і гірських породах різних ґенетичних типів. В Україні є в Криворізькому залізорудному басейні. При збагаченні гематитових руд застосовують комбінов. схеми, що включають гравітац. і флотац. методи. Г. входить до складу залізистого обважнювача бурових розчинів. Кровавик використовують як виробне каміння, а також для полірування виробів із золота. 2) Низькофосфористий (до 0,1%) ливарний чавун, що його виплавляють переважно з червоного залізняку.
Гірничий енциклопедичний словник