горизонталь

Горизонталь — contour lines — Höhenlinien — лінія на плані (карті), яка з’єднує точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою. Г. служать основним способом зображення рельєфу земної поверхні на планах та картах. Широко використовуються при вирішенні багатьох інженерних завдань (планування доріг, обчислення обсягів земляних робіт тощо).

Значення в інших словниках

1. горизонталь — горизонта́ль іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. горизонталь — -і, ж. 1》 Пряма, паралельна площині горизонту (у 1 знач.). 2》 Крива лінія на карті або плані, яка сполучає точки місцевості, що лежать на однаковій висоті над рівнем моря. По горизонталі — між рівними за підпорядкованістю об'єктами, органами, організаціями, особами; прот. по вертикалі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горизонталь — Позем  Словник чужослів Павло Штепа
4. горизонталь — ГОРИЗОНТА́ЛЬ, і, ж. 1. Пряма, паралельна площині горизонту (у 1 знач.); протилежне вертикаль. В салоні-вагоні було ясно і затишно. В стелі крутились віяла, оберталися нечутно по горизонталі, творючи [творячи] лагідний вітер (І.  Словник української мови у 20 томах
5. горизонталь — горизонта́ль 1. Лінія, паралельна площині горизонту. 2. Лінія на географічній карті або плані, що сполучає точки з однаковою висотою.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. горизонталь — Лiнiя на картi, яка з'єднує точки однакової висоти (iзогiпса) або глибини (iзобата) щодо рiвня моря.  Універсальний словник-енциклопедія
7. горизонталь — ГОРИЗОНТА́ЛЬ, і, ж. 1. Пряма, паралельна площині горизонту (у 1 знач.). При роботі [кресленні ] стоячи закріплюють рисунок під великим кутом до горизонталі (Шк. гігієна, 1954, 227).  Словник української мови в 11 томах