бас-кларнет

Дерев’яний духовий музичний інструмент, різновид кларнету, який має великі динамічні можливості. Діапазон від B1 до f2, звучить на октаву вище кларнета, записується в скрипковому ключі. В симфонічному оркестрі застосовується з XIX ст.

Значення в інших словниках

1. бас-кларнет — бас-кларне́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бас-кларнет — -а, ч. Дерев'яний духовий музичний інструмент, різновид кларнета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бас-кларнет — БАС-КЛАРНЕ́Т, а, ч. Басовий різновид кларнета. Тембр бас-кларнета соковитий, дзвінкий, а в нижньому регістрі похмурий, гнітючий, сумний (з наук.-попул. літ.); Низький та середній регістри бас-кларнета.  Словник української мови у 20 томах