гуань

Китайській духовий язичковий інструмент з дерев’яним, або бамбуковим циліндричним стволом з 7 отворами та подвійною тростиною. Входив до складу церемоніального оркестру. Сучасний Г. застосовується як сольний або ансамблевий інструмент.

Значення в інших словниках

1. гуань — -я, ч. Китайський духовий мундштучний музичний інструмент.  Великий тлумачний словник сучасної мови