гусле

Струнний смичковий інструмент південнослов’янського походження, поширений в Сербії, Хорватії, Югославії. Дерев’яний грушоподібний корпус, обтягнений шкірою. Звук з 1 — 2 волосяних струн видобувається смичком, який має форму лука. Застосовуєтьсяспівцями — сказителями.

Значення в інших словниках

1. гусле — невідм., ч. Струнний смичковий музичний інструмент південних слов'ян.  Великий тлумачний словник сучасної мови