діатоніка

(від гр. diatonos — переходити від тона до тона) — семиступенева система музичних звуків, що утворюється без використання альтерації послідовністю основних ступенів звукоряду, розташованих за чистими квінтами. До Д. належать звукоряди давньогрецьких і церковних ладів та ладів народної музики.

Значення в інших словниках

1. діатоніка — діато́ніка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. діатоніка — -и, ж. Система музичних звуків, яка утворюється послідовністю основних семи ступенів ладу (без застосування альтерації).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. діатоніка — ДІАТО́НІКА, и, ж. Система музичних звуків, яка утворюється послідовністю основних семи ступенів ладу. Не менш характерна для мелодики опери [«Запорожець за Дунаєм»] діатоніка (Укр. клас. опера, 1957, 141).  Словник української мови в 11 томах