діафонія

(гр. dio — два, phone — звук) — 1. В Давній Греції — дисонанс на протилежність симфонії (консонансу). 2. В Середні віки — музика двоголосного складу.

Значення в інших словниках

1. діафонія — -ї, ж. 1》 Те саме, що дисонанс. 2》 У середньовічній музиці – музика двоголосного складу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. діафонія — діафо́нія (від грец. διαφωνία – різноголосся) те саме, що й дисонанс.  Словник іншомовних слів Мельничука