камбіата

(від іт. cambiare — змінювати) — неакордовий звук, який відстоїть від акордового звуку на секунду вгору (рідко вниз), припадає на слабку долю такту і при зміні акорду розв’язується ходом на терцію чи кварту вниз (або вгору), а не на секунду вгору (вниз), як звичайно. К. є елементом фігурації.

Значення в інших словниках

1. камбіата — -и, ж., муз. Неакордовий звук; елемент фігурації.  Великий тлумачний словник сучасної мови