кондакар

Давньоруська співцька книга, назва якої пов’язана з записами співів — кондаків за допомогою кондакарної нотації.

Значення в інших словниках

1. Кондакар — І заст. Кондакарій Нотна церковно-богслужбова книга, збірка кондаків  Словник церковно-обрядової термінології
2. кондакар — КОНДАКА́Р, а, ч. Збірник церковних співів-кондаків із музичною системою запису: кондакарною й знаменною нотацією. Кондакар є суто жанровою нотованою книгою, що використовувалася для навчання церковного співу (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах