монотематизм

(від гр. monos — один і thema — предмет розмови) — принцип побудови музичного твору, пов’язаний з особливим трактуванням однієї або кількох тем, які розробляються поліфонічно або тонально гармонічно. Риси М. виявляються також у переважанні однієї з тем твору.

Значення в інших словниках

1. монотематизм — -у, ч., муз. Композиційний принцип, що полягає в побудові твору на одній музичній темі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. монотематизм — монотемати́зм (від моно... і грец. θεματισμός – положення, умова, пропозиція) композиційний принцип, що полягає в побудові твору на одній музичній темі.  Словник іншомовних слів Мельничука