мі

(mi) — 1. Одна із складових назв звуків, те ж саме, що Е або е. 2. Стрій транспонуючих інструментів (in E), які звучать на 4 тони нижче запису (напр., у валторни).

Значення в інших словниках

1. мі — мі іменник середнього роду нота  Орфографічний словник української мови
2. мі — невідм., с., муз. 1》 Одна із складових назв звуків, те ж саме, що E або e. Мі мажор — мажорна тональність, тонікою якої є нота мі (те саме, що E-dur). Мі мінор — мінорна тональність, тонікою якої є нота мі (те саме, що e-moll).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мі — МІ, невідм., с. Третій звук музичної гами, а також нота, що позначає цей звук. Мі бемоль; Мі діез.  Словник української мови у 20 томах
4. мі — (лат. mi) третій ступінь головного музичного (до-мажорного діатонічного) звукоряду.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. мі — МІ, невідм., с. Третій звук музичної гами, а також нота, що позначає цей звук. Мі бемоль; Мі діез.  Словник української мови в 11 томах