неофольклоризм

Оновлення засобів композиторської мови в європейській музиці першої третини ХХ ст. шляхом опори нафольклор (Б.Барток, З.Кодай, Б.Лятошинський, Д.Мійо, М.де Фалья, І.Стравінський, Л.Яначек, пізніше В.Гаврилін, Г.Свиридов та інші).

Значення в інших словниках

1. неофольклоризм — -у, ч., муз. Термін, що його іноді вживають стосовно до європейської музики 1-ї третини 20 ст., в якій оновлення засобів письма органічно пов'язане з опорою на фольклор.  Великий тлумачний словник сучасної мови