пермутація

(від лат. permutatio — зміна, змінювання) — 1. В системі сольмізації одночасна зміна модальної функції (fa — mi) та висоти (бемоль — бекар). 2. Вид вертикально — рухливого контрапункту, коли кожна мелодія проводиться в кожному з голосів. 3. Перестановка будь-яких музичних елементів залежно від серійного порядку — ротація, похідні роди тощо.

Значення в інших словниках

1. пермутація — I -ї, ж., муз. 1》 В системі сольмізації – особливий вид мутації, коли разом зі зміною модальної функції змінюється і висота. 2》 Вид вертикально-рухомого контрапункта, при якому кожна мелодія проводиться у кожному з голосів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пермутація — див. мутація  Словник чужослів Павло Штепа
3. пермутація — Довільна множина, утворена з усіх елементів заданої множини; як от: множина, що складається з 3 елементів {a, b, c}: abc, acb, bac, bca, cab, cba; у загальному випадку множина, що складається з n елементів, має n п.  Універсальний словник-енциклопедія