плач —
плач 1 іменник чоловічого роду дія від: плакати і звуки, утворювані цією дією
Орфографічний словник української мови
плач —
Ридання і п. ф. від ПЛАКАТИ; (над мерцем) голосіння, тужіння.
Словник синонімів Караванського
плач —
ч. 1》 род. плачу. Дія за знач. плакати 1) і звуки, утворювані цією дією. || перен. Жалібні, протяжні звуки (вітру, бурі, музичного інструмента і т. ін.). Заходитися плачем. 2》 род. плача.
Великий тлумачний словник сучасної мови
плач —
ПЛАЧ, ч. 1. род. пла́чу́. Дія за знач. пла́кати 1 і звуки, утворювані цією дією. Плачем лиха не виплачеш (прислів'я); Не чуть нічого. Час минає. А потім крик, А потім гвалт, І плач почули із палат – Почули сови (Т.
Словник української мови у 20 томах
плач —
плач: ♦ по пла́чу – сміх, по слоті – погода після несприятливих обставин настануть кращі часи (Франко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
плач —
дави́тися слізьми́ (сльоза́ми, пла́чем і т. ін.). Гірко, невтішно плакати, марно намагаючись стримуватися, тамувати плач. Параска Тихонівна, давлячись слізьми, кусала подушку (Ю.
Фразеологічний словник української мови
плач —
ГОЛОСІ́ННЯ (плач-пісня на похоронах та в деяких інших обрядах), ПЛАЧ, ТУЖІ́ННЯ, ПОБИВА́ННЯ, ТУЖБА́ рідше, ЗАВО́ДИНИ розм., ЗА́ВОДИ розм., ПРИЧИТА́ННЯ розм., ПРИЧИ́ТУВАННЯ розм.
Словник синонімів української мови
плач —
ПЛАЧ, ч. 1. род. пла́чу́. Дія за знач. пла́кати 1 і звуки, утворювані цією дією. Плачем лиха не виплачеш (Укр.. присл.., 1955, 70); Не чуть нічого. Час минає. А потім крик, А потім гвалт, І плач почули із палат — Почули сови (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
плач —
Плач, -чу м. Плачъ.
Словник української мови Грінченка