погласиця

1. В давньоруській музиці — мелодична формула для читання текстів Євангелія, молитов тощо. 2. Лейтмотиви, які були інтонаційним матеріалом для створення мелодій до гласів малого знаменного розспіву.

Значення в інших словниках

1. погласиця — -і, ж., муз. У давньоруській музиці – мелодична формула для співучого читання текстів Старого Завіту, Євангелія, молитов та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. погласиця — ПОГЛА́СИЦЯ, і, ж., церк. Гармонійний ряд звуків.  Словник української мови у 20 томах