ре

(re) — 1. Одна з складових назв звуків, те ж саме, що D або d. 2. Стрій транспонуючих інструментів (in D), які звучать на тон вище запису (малий кларнет).

Значення в інших словниках

1. ре — ре іменник середнього роду нота  Орфографічний словник української мови
2. ре — невідм., с., муз. 1》 Одна зі складових назв звуків, те саме, що D або d. 2》 Стрій транспоруючих інструментів (in D), що звучить на тон вище від запису (малий кларнет).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ре — РЕ, невідм., с. Друга нота музичної гами. – Ти співай, Павлушко, “до-ре”, і все вгору, вгору, а ми своє, пристанемо, як ти будеш “мі” співати (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
4. ре — (лат. re) другий ступінь основного музичного звукоряду.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. Ре — див. Ра  Універсальний словник-енциклопедія
6. ре — РЕ, невідм., с. Друга нота музичної гами.  Словник української мови в 11 томах