реперкуса

(від лат. vox repercussa — відбитий звук) — тон повторення, друга ладова опора григоріанської мелодії, звук, який повторюється або виділяється іншим способом і є характерним для певного ладу.

Значення в інших словниках

1. реперкуса — -и, ж., муз. Тон повторення – друга ладова опора григоріанської мелодії або виділений іншими способами звук, характерний для даного ладу.  Великий тлумачний словник сучасної мови