розтруб

Частина трубки духових музичних інструментів, яка розширюється, утворюючи вихідний отвір.

Значення в інших словниках

1. розтруб — ро́зтруб іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розтруб — -а, ч. 1》 Лійкоподібне розширення на кінці трубки; предмет такої форми. || Розширений вихідний отвір деяких духових музичних інструментів. 2》 Розширена частина в одязі або взутті. 3》 Широка частина чого-небудь (проходу, тунелю і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтруб — Горловина  Словник чужослів Павло Штепа
4. розтруб — РО́ЗТРУБ, а, ч. 1. Лійкоподібне розширення на кінці трубки; предмет такої форми. Обличчя їх були звернені до чорного розтруба гучномовця (Н.  Словник української мови у 20 томах
5. розтруб — РО́ЗТРУБ, а, ч. 1. Лійкоподібне розширення на кінці трубки; предмет такої форми. Обличчя їх були звернені до чорного розтруба гучномовця (Рибак, Зброя..  Словник української мови в 11 томах