фламенко

(ісп. flamenko — циганський) — музичний стиль, пов`язаний з традиціями іспанських циган: музика, пісні, танці, гра на гітарі в стилі Ф., якому притаманні гіпертрофоване емоційне забарвлення, збудженість, ритмічна нестійкість (поліритмія співу, гри та танцю), гнучкість ладу, багата орнаментика, хроматизми. До основних жанрів і форм Ф. належать: тона, мартінете, карселера, солеа, канья, пола, фламенко, лівіана, серана, таранта, фанданго, хабанера, малагуенья, гранадина, серільяна, болеро та ін.

Значення в інших словниках

1. фламенко — фламе́нко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. фламенко — ФЛАМЕ́НКО.  Словник української мови у 20 томах
3. фламенко — невідм., ч. Музичний стиль, пов'язаний з мистецтвом андалузьких циган; мелодії, пісні й танці з несталим ритмом і підвищеною емоційністю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фламенко — Фольклор Пд. Іспанії (Андалузія), культивований переважно іспан. циганами, поєднує танець з музикою (гітари, кастаньєти, плескання в долоні) й співом (т.зв. канто фламенко).  Універсальний словник-енциклопедія