хіропласт

(від гр. cheir — рука і plastos — ліпити) — пристрій для механічного регулювання положення рук і тренування пальців піаніста, винайдений в 1816 році Ж.Дожьє. Застосовувався у фортепіанному навчанні в першій половині ХІХ ст.

Значення в інших словниках

1. хіропласт — -а, ч. Пристрій для механічного регулювання положення рук і тренування пальців піаніста.  Великий тлумачний словник сучасної мови