центральна нервова система

(ЦНС) — основна частина нервової системи людини, у яку входять головний та спинний мозок. Функція Ц.н.с. — виконання високодиференційованих відображувальних реакцій — рефлексів. Ц.н.с. сполучується з усіма органами і тканинами через периферичну нервову систему. Через Ц.н.с. здійснюється координація, субординація, спеціалізація та локалізація численних рефлекторних актів, зокрема, музично-навчальних та виконавських процесів.

Значення в інших словниках

1. центральна нервова система — Частина нервової системи; у хребетних складається з головного та спинного мозку; містить нервові центри, тобто скупчення нервових клітин, що керують певними функціями організму, напр., мовні, зорові центри.  Універсальний словник-енциклопедія