Денис

гр.; особове ім'я Dionysios; від Dionysos — Діоніс; у грецькій міфології — бог життєвих сил природи, вина і веселощів (буквально: присвячений Діонісові). Церк. ДіОнисій.

Дениско, Денисонько, Денисочко, Дениска.

Брат і Денис дають поради збоку Розважні й мудрі: старших поколінь Одвічне право... (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. Денис — Дени́с іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. Денис — Дени́с, -са.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)