Доброслав

слов.; від добр- (добрий, добро) і слав-(слава).

Слава, Славко Славцьо, Славик, Славчик.

Значення в інших словниках

1. Доброслав — Добросла́в іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови