Еміль

запозичене: нім. Emil; від рим. родового імені Aemilius; можливо, від aemulus — послідовник; ревнитель.

Еммануїл д.-євр.; ім'я 'Immanu'el — з нами Бог.

Манулько, Манульцьо, Мунульчик.

Значення в інших словниках

1. Еміль — Емі́ль іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови