Зорина

слов.; нов.; від загального іменника зоря. Зоринка, Зоринонька, Зориночка, 3оря

(див. ще Зорина).

Значення в інших словниках

1. Зорина — Зори́на іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. зорина — див. зірка  Словник синонімів Вусика
3. зорина — -и, ж., рідко. Те саме, що зоря 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зорина — ЗОРИ́НА, и, ж., рідко. Те саме, що зоря́ 1. Ось тьохнув щасно соловей — її ж нема! Ідуть хвилини, Земля, здається, аж горить…— А все нема, нема зорини! (Стар., Вибр.  Словник української мови в 11 томах