Симон

д.-євр.; ім'я Sim'on; від sama* — слухати,

чути.Симон Таволга шелестів жерстю в своїй кімнаті... (м-Рудь).

Значення в інших словниках

1. Симон — Си́мон іменник чоловічого роду, істота ім'я  Орфографічний словник української мови
2. Симон — Си́мон, -на.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)