Славмир

Славмир, Славомир

слов.; від слав- (слава) і мир- (мирний, мир). слава, Славки, Славцьо, Славик, Славчик; мирко.

— Завдання виконав? — запитав Славмир Хоць (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. Славмир — Славми́р іменник чоловічого роду, істота ім'я  Орфографічний словник української мови