Тит

лат.; рим. особове ім'я Titus; можливо, від ti-tulus — честь, пошана.

Титко, Тигонько, Тигочко.

Та пішла до ТитаПозичати сита (Народна пісня).

Значення в інших словниках

1. Тит — Тит іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови