Филимон

Филимон (Тилимон)

гр.; особове ім'я Philemon; від phileo — люблю.

Филимонко, Тилимонко, Філь, Філя.

Жив преславний ботокуда,Звавсь Нещасний Филимон (І. Франко);Филимон Васильович мав прекрасну пам'ять, смак до образного слова (Григір Тютюнник); — Тобі ж дядько Тилимон обіцяв дати свою стару довбанку... (Є. Гупало).

Значення в інших словниках

1. Филимон — Филимо́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. Филимон — Филимо́н, -на, Филимо́нович, -ча.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)