абиякий
АБИ́ЯКИЙ, а, е.
1. Будь-який, звичайний, нічим не примітний.
Вельможна, панськая персона Явилася перед Плутона Не як абиякий харпак (І. Котляревський);
Ви не думайте, що я абиякий чоловік, я чоловік значний на селі і в громаді маю великий голос (С. Васильченко);
// Байдуже який, перший-ліпший.
– Борох! могорича! – крикнув мов знечев'я Яків. – Та знаєш, мені не такого абиякого (Панас Мирний);
Тихович каже циганові копати абиякий кущ (М. Коцюбинський).
2. Недоброякісний, поганий.
Одежа на ньому абияка, сорочка розхристана, чоботи порвані (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Хочу я порадитися з вами і ще в одній справі. Дозволите? – Будь ласка, Віталію Несторовичу, Тільки я радник абиякий, як бачите (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)