Словник української мови у 20 томах

автогамія

АВТОГА́МІЯ, ї, ж.

1. бот. Самозапилення і самозапліднення у вищих рослин.

Розрізняють такі два типи запилення: самозапилення (автогамія) і перехресне запилення (з наук. літ.);

Автогамія характерна для культурних злаків (пшениці, вівса, ячменю та ін.), бобових (гороху, квасолі та ін.), багатьох бур'янів (із родини хрестоцвітих, гвоздикових та ін.) (з навч. літ.).

2. біол. Самозапліднення в одноклітинних організмів, яке полягає у злитті двох ядер.

При автогамії (наприклад, у амеб, діатомових водоростей) ядро клітини ділиться на два, дочірні клітини розходяться, а після визрівання знову зливаються (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. автогамія — (рослин) самозапил  Словник чужослів Павло Штепа
  2. автогамія — -ї, ж. 1》 Самозапилення та самозапліднення у вищих рослин. 2》 Самозапліднення деяких одноклітинних організмів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. автогамія — автога́мія (від авто... і ...гамія) 1. Самозапилення і самозапліднення у вищих рослин. 2. Самозапліднення деяких одноклітинних організмів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. автогамія — В амеб злиття 2 ядер, що утворилися внаслідок редукційного поділу того ж материнського ядра; у тканинах тварин — самозапліднення.  Універсальний словник-енциклопедія