автоматика
АВТОМА́ТИКА, и, ж.
1. Галузь науки й техніки, що розробляє методи й технічні засоби автоматизації виробничих процесів.
Автоматика базується на використанні сучасних засобів обчислювальної техніки та наукових методів (з наук. літ.).
2. Сукупність механізмів, приладів, що діють автоматично (у 1 знач.).
Усі ці мрії обернулися в дійсність в епоху електрики, авіації й автоматики (Б. Антоненко-Давидович);
Хлопець захоплено скрикнув: – Ух і автоматика! Все зв'язане з людиною. Сів – одразу стіни стають прозорими. Щоб видно для керування. Встав – не видно. Здорово! (О. Бердник);
Усіма технологічними процесами тут на Запорізькій атомній електростанції керує автоматика (із журн.).
△ (1) Протиаварі́йна автома́тика – комплекс автоматичних пристроїв для виявлення передаварійної ситуації та для запобігання аварії (перев. у системі електроенергетики).
Начальник інспекції Держенергонагляду повинен контролювати стан встановлених у споживачів системних елементів протиаварійної автоматики, що впливають на надійність роботи електромереж (з мови документів);
Взимку різко зростає навантаження на електричні мережі, що може викликати спрацювання систем протиаварійної автоматики і відключення лікарень, котелень, каналізаційних та водопровідних станцій (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)