Словник української мови у 20 томах

автопсія

АВТОПСІ́Я, ї, ж.

1. книжн. Самостійне спостереження, дослідження чого-небудь на противагу ознайомленню з ним шляхом розповідей інших осіб.

Я.-А. Коменський висуває правила пізнання, які складаються з кількох етапів: представлення предмета з усіх сторін, розчленування проблеми на декілька складових частин, автопсія (самостійне спостереження) (з наук.-попул. літ.).

2. мед. Розтин трупа з метою встановлення причин смерті.

Наведено узагальнені дані ретроспективного дослідження за даними протоколів 1919 автопсій померлих внаслідок гострих порушень мозкового кровообігу (з наук. літ.);

У пацієнтів, що померли від лептоспірозу, проводилася автопсія (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. автопсія — Авто́псія: — безпосереднє бачення [34] Авто́псії: — тут: безпосереднє бачення [53]  Словник з творів Івана Франка
  2. автопсія — автопсі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. автопсія — (тіла) розтин, секція.  Словник синонімів Караванського
  4. автопсія — Мерцярозтин  Словник чужослів Павло Штепа
  5. автопсія — -ї, ж. Розтин трупа з діагностичною або науковою метою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. автопсія — авто́псія (грец. αύτοψία – безпосереднє бачення) розтин трупа для встановлення причин смерті.  Словник іншомовних слів Мельничука