авторитарний
АВТОРИТА́РНИЙ, а, е, книжн.
1. Який характеризується беззастережним підпорядкуванням особистій владі, авторитету.
Авторитарний режим допускає обмежений і контрольований плюралізм у політичному мисленні, думках і діях, мириться з наявністю опозиції (з наук. літ.);
Авторитарне правління спирається не на конституційні обмеження, а на примус (з наук.-попул. літ.).
2. Який прагне незаперечно утвердити свій авторитет (у 1 знач.); який вимагає беззаперечного підкорення; владний.
Авторитарний стиль спiлкування вчителя з дiтьми – наказ, вказiвка, погрози, стягнення, владний тон – пригнiчує особистiсть, будь-яку її iнiцiативу, руйнує творчо-гуманiстичну дiяльнiсть (з наук. літ.);
Авторитарна особистість існує всюди, де є хоча б крихта влади (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)