Словник української мови у 20 томах

авункулат

АВУНКУЛА́Т, у, ч., етн.

Звичай у давніх народів (греків, германців та ін.) і в деяких сучасних народів Африки й Океанії, який зобов'язує дядька з боку матері турбуватися про племінника більше, ніж про власного сина.

Авункулат характеризується взаємними правами та обов'язками, які підтримують близькість людини до роду її матері (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. авункулат — -а, ч. Звичай, який встановлює права та обов'язки між дядьком та племінником; зберігав зв'язок дітей з родом матері в епоху патріархату.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. авункулат — авункула́т (віл лат. avunculus – дядько по матері) звичай (у давніх германців та деяких інших народів), що проявлявся в тісних родинних зв’язках між племінником і дядьком з боку матері, який зобов’язаний піклуватися про племінника більше, ніж про власного сина. А. – пережиток матріархату.  Словник іншомовних слів Мельничука