авіабензин
АВІАБЕНЗИ́Н, у, ч.
Бензин, признач. для заправки авіаційної техніки.
Транспорти союзників везли в СРСР танки і літаки, авіабензин і снаряди, постійно зазнаючи атак німецьких літаків та підводних човнів (з мемуарної літ.);
На тривале зберігання (понад один рік) закладаються лише авіабензини прямої перегонки, без домішок реформін-бензину, пірабензолу, алкілбензолу (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)