авіатехніка

АВІАТЕ́ХНІКА, и, ж.

Галузь техніки, пов'язана з використанням для різних потреб літаків, вертольотів та інших літальних апаратів, а також їхніх двигунів, озброєння, радіотехнічного та іншого спеціального обладнання.

У роки Великої Вітчизняної війни була проведена велика робота з евакуації підприємств авіапромисловості у східні райони країни, із забезпечення випуску бойової авіатехніки (із журн.);

Перед повітряним транспортом стоїть проблема модернізації аеропортів та авіатехніки (з газ.).

Значення в інших словниках

1. авіатехніка — авіате́хніка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. авіатехніка — -и, ж. Галузь техніки, пов'язана з використанням для різних потреб літаків, вертольотів та інших літальних апаратів, а також їхніх двигунів, радіотехнічного та іншого спеціального устаткування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. авіатехніка — авіате́хніка (від авіа... і техніка) галузь техніки, пов’язана з використанням для різних потреб літаків, вертольотів та інших літальних апаратів, а також їхніх двигунів, озброєння, радіотехнічного та іншого спеціального устаткування.  Словник іншомовних слів Мельничука