агатовий
АГА́ТОВИЙ, а, е.
Прикм. до ага́т.
– Отож, – продовжував розповідь Сивоок, – там бували коні, натерті оливою, вишкребені срібними шкребницями, з гривами, розчесаними золотими й агатовими гребенями (П. Загребельний);
// Власт. агату, схожий на агат.
Очі втратили агатовий полиск (Леся Українка);
Теплим промінням засвітились у дівчинки чорні, агатові очі (Т. Масенко).
Словник української мови (СУМ-20)