агонізувати
АГОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
Бути в стані агонії; конати.
Обережно потяг рукав чиєїсь закривавленої шинелі, підмостив Славикові під голову, наче це могло допомогти. – Мені здається, що він агонізує, – шепнув, нахилившись до Степури, Духнович (О. Гончар);
Душа, агонізуючи, марила .. не найбільшими шедеврами мистецтва... Волошкою синьою вона марила! Чистою, простою, скромною, але божественною (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)