Словник української мови у 20 томах

адвент

АДВЕ́НТ, у, ч., рел.-церк. (з великої літери).

Початок церковного року, період перед святом Різдва у римо-католиків і протестантів.

У 380 р. собор в Сарагосі встановив Адвент як період покаянної підготовки до Різдва (з наук.-попул. літ.);

Якщо Великий піст характеризується постом і духом покаяння, то Адвент – молитвами смиренного посвячення та відданості, молитвами послуху, молитвами про звільнення (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. адвент — -у, ч. Чотиритижневий піст перед Різдвом у католиків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. адвент — див. пилипівка  Універсальний словник-енциклопедія