Словник української мови у 20 томах

аерофіт

АЕРОФІ́Т, а, ч.

Рослина, яка отримує всі необхідні поживні речовини з повітря.

Аерофіти поселяються на стовбурах і гілках дерев, але живляться з повітря, корені служать їм лише для прикріплення (з наук. літ.);

Із квіткових до аерофітів належать деякі рослини вологих тропічних лісів (із журн.);

Іноді аерофіт називають повітряною рослиною (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. аерофіт — аерофі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови