Словник української мови у 20 томах

аймачний

АЙМА́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до айма́к 2.

Юрт було набагато більше, ніж будинків, але будівництво продовжувалось – у самому центрі, неподалік від споруди аймачного управління (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. аймачний — айма́чний прикметник  Орфографічний словник української мови