акрополь
АКРО́ПОЛЬ, я, ч.
У Стародавній Греції – укріплена центральна частина міста, розташована звичайно на горі.
Обдивився акрополь, до якого од пристані треба їхати коло години (М. Коцюбинський);
Не тільки свою альма-матер, свій рідний університет і рідне місто з хмарочосом Держпрому, але й Акрополь в Афінах, і паризький Лувр, і Софію Київську, і німецьку готику – все, все він готовий був прикрити своїми грудьми (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)