акселерація
АКСЕЛЕРА́ЦІЯ, ї, ж.
1. біол. Прискорене формування окремих частин зародка на певній стадії розвитку.
Терміном "акселерація" позначене більш раннє закладання того чи іншого органа в онтогенезі і швидший його розвиток порівняно з іншими, унаслідок чого цей орган починає функціонувати в той момент, коли за умовами життя він стає необхідним (з наук. літ.);
Приклади акселерації: ранній розвиток ротового апарату риб і безхвостих амфібій, що забезпечує їм харчування після вичерпування запасів жовтка; розвиток молочних зубів у ссавців; зміна характеру плавників і розвиток хрящових дуг і ребер у деяких риб, коли ці елементи формуються, минаючи стадію хрящових скелетних утворень (з навч. літ.).
2. Прискорений фізичний і фізіологічний розвиток дітей та підлітків порівняно з попередніми поколіннями.
Сірі очі старші за неї, часто сповнені зауму, допитливості чи якогось докору. “Типове дитя віку акселерації”, – жартівливо каже про донечку сам Дударевич (О. Гончар);
Явище акселерації охоплює прискорення росту і розвитку людей, подовження репродуктивного періоду в жінок, збільшення тривалості життя, довжини тіла, ваги новонароджених тощо (з наук.-попул. літ.);
Процес акселерації – ознака ХХ століття. Досить сказати, що середній зріст деяких народів збільшився на 10–11 сантиметрів (із журн.);
На думку більшості вчених, якоїсь одної причини акселерації бути не може; її визначає весь комплекс умов життя (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)